Він нарешті присів за стіл. Обхопив голову руками. Тіло, стомлене від непосильної роботи, неприємно нило. Чоловік все життя важко працював.
«Чому я на роботі надриваюсь як віл?» - запитав сам себе він.
По його обличчю скотилась разом з потом сльоза. Вона була солоною.
«Чому саме мені дісталась така важка доля?» - виникло в нього друге запитання.
По лиці скотилась інша сльоза, на цей раз гірка.
«Та доки це все триватиме?» - чоловік весь аж скипів.
Третя сльоза прямо бризнула йому з ока. Вона була злою. Він з гнівом ударив кулаком по столу. Удар виявився невдалим, по краю стола. На збитих кінчиках пальців появилась кров.
«Та що ж це таке?» - вирвалось у нього і на очах забриніла ще одна сльоза - жалю.
«Господи! Що зі мною діється? Захисти мене . Прийми мене до себе. Я не можу так далі жити,» - з мольбою він закрив обличчя руками.
З очей скапнула ще одна сльоза. Йому вона видалась солодкою, бо з нею вперше прийшло заспокоєння, мир на серце. Ця сльоза була Божа.
Сльози перемішались, та все одно залишались солодкими.
«Напевне вся наша важка праця разом з гіркотою нашої долі вилились в моря і океани, що оточують землю, - чомусь подумав чоловік. Сум і біль приводять нас до того, що ми нарешті задумуємось над нашим життям. Прісноводні ріки, впадаючи в морські глибини, розчиняються в них і собі стають солоними. Ця вода випаровується, піднімається в небо, перетворюючись в пухнасті хмаринки. Вона залишає на землі сіль, а згодом випадає у вигляді солодкого дощу, напуваючи всіх хто прагне жити. Бо те, що сходить з неба - чисте, і дає життя!»
Мучинский Николай ,
Тернополь, Украина
Женат. Двое дочерей.Собираю разные удивительные истории-свидетельства, которые случаются с нами в реальной жизни ибо Господь творит чудеса и по сей день. С Божьей помощью пишу по них рассказы, в основном на украинском языке. Есть и небольшая часть рассказов надуманных. Они из личных наблюдений и рассуждений, или сотканы из нескольких историй.
Божих Вам благословений! e-mail автора:ilkivkolja@i.ua
Прочитано 11850 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Письмо в Москву. - Изя Шмуль Нравится это кому-то или не нравится,но нам в Америке жить очень хорошо. Я перечислю только Факты условий нашей жизни здесь: 1. Мы живём в маленьком,экологически чистом,очень зелёном городке. Никакой преступности здесь почти не бывает. Народ вежливый,доброжелательный и
улыбчивый. Никому не интересно знать кто какой национальности. Национальность одна у всех-Американцы. Мы считаемся людьми с низким уровнем жизни. Для таких людей в нашем городке множество гуманитарных точек и церквей выдающих помощь. Живём мы в субсидированном доме для низкобюджетных граждан в стометровой квартире из трёх комнат и балкона большущего вдвоём с женой. Государство нам платит пособие по старости (именно пособие, а не пенсию) для низкобюджетных граждан. Пенсию мы в Америке не заработали. Получаем мы вместе с женой –1160-долларов. За квартиру со всеми коммунальными услугами (свет, отопление, злектро –снабжение с двумя кондиционерами, холодильником и др. Эл.приборами) мы платим 310-долл.30-долл. – За телефон вместе с междугородкой, 40-долл. за 8-программ русского телевидения. Хлеб,макаронные изделия, рис, овощи и фрукты, фарш, колбасу и всякая санитария через гуманитарную помощь(наполовину) В поместную церковь в виде добровольной десятины и
приношения 140-долл. Итого у нас остаётся – 640долл. На безбедную жизнь. Вся медицина и все лекарства бесплатно. А в России мы отработали более сорока лет каждый. Можно считать Америку
настоящим домом?!
