Лагідні руки з Неба... Переспів твору № 247 зі співаника "Юность - Иисусу"
Лагідні руки з Неба
дар будь-який дають.
Щастя нам буде треба -
каменем не жбурнуть.
Треба щоднини щастя -
нас обдарують ним.
Але ж самі ми часто
віри не ймемо їм.
Бідами - нездоровий
світ нас обволіка,
та нас веде любови
батьківської рука.
Батькові не байдужі
діти у злій зимі -
в горі, біді і в стужі
зовсім ми не самі.
Поводирем з колиски
через туман тривог,
через прокльони грізні
з нами іде наш Бог.
Світ у гріхах загине.
Щоб від гріхів спастись,
до висоти дитини
з вірою прихились.
Лагідні руки з Неба
дар будь-який дають.
Хліба нам буде треба -
каменем не жбурнуть.
Щастя лишень у Бога
в щедрих руках святих.
Линьмо щодня до Нього
у молитвах своїх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Лампада угасла - Людмила Солма Стихотворение сложилось в великом отчаянии в день смерти моего горячо любимого 46- летнего отца, за месяц до рождения нашей первой доченьки. Роды были тяжелые, но Господь милостиво даровал нам родительское счастье и утешение. И не единожды. Так случилось, что вторая доченька родилась в год смерти свекра – через семь месяцев после похорон. Но, через общую боль утрат и общую радость обретения, укреплялась - сопереживая и сплачиваясь, наша дружная семья в истинной любви и верности.
Светлая память тем любимым и дорогим, кого давно уже нет с нами.
Крепкого здоровья и благополучия всем тем, кто идет по земной жизни рядом с нами плечом к плечу - в общих радостях и печалях - с Верой и Надеждой в Любви.
