Над Дінцем крейдяна гора
У воді відбиваеться,
Кожен ранок в Дінці зоря
Мов дівчина купається.
У Дінець, там, пірнав і я
В ті обіймі, у зоряні,
Бо зоря, то мати моя,
І одні у нас корені.
Ненька вже за межу пішла,
Наче відбрунькувалася,
Хата, ген, на краю села
Сиротою назвалася.
Від навколишньої краси
Серденько защемляеться,
Трави під вагою роси
До земельки вклоняються.
По над берегом верби в ряд,
Човен навпіл розколотий,
Над Дінцев вечірня зоря
Розливається золотом
Микола Токарь
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 7930 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Окрошка - Eвгения Игнатьева (псевдоним) Этот рассказ, в общем, не имеет особенно христианского смысла, я к этому и не стремилась. Но мне хочется его опубликовать по двум причинам: во первых потому что в нем я описала Сергея КОлешню, руководителя театра Nota Bene (кто-то его наверняка знает) и отчасти его жену Марину. И еще здесь много из моего опыта переводчика в миссионерких поездках. БОльшое спасибо всем, кто вкусно кормил меня в Тюмени, Орле и других городах. Я помню ваши блюда и ваше гостеприимство!