« А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм». (Матв.5:28)
ЯКА СИТУАЦІЯ?
Дуже добре коли ми починаємо нашу оповідь зі Слова Божого! Саме в ньому ми можемо знайти відповідь на будь-які наші запитання… Хочеться поговорити про історію одного юнака, котрий мав сильну гріховну залежність. Проживши в невіруючій сімї вже 11 років від народження, де не чув нічого про Живого Бога, про Ісуса Христа, та й взагалі про гріх і його наслідки, він вже з цього віку почав займатися онанізмом Мастурбація (онанізм, рукоблудство) — отримання статевого задоволення поза статевим актом через подразнення своїх або партнера статевих органів. На Русі мастурбація називалася грецьким словом «малакія» або слов'янським «рукоблудство» і вважалася за гріх, який православна церква суворо засуджувала. https://uk.wikipedia.org/wiki). Спочатку йому це сподобалось, потім це переросло в залежність. І як йому вважалося, на перший погляд, що це навіть потрібна річ, бо й література про це писала, та й він потім зрозумів що не він один це робить. Та все ж таки на рівні підсвідомості, виникали питання про те, що це неправильно, та іншого виходу не було і можна було легко задовільнити свою потребу в сексі без зайвого клопоту (головне, щоб про це ніхто не дізнався).
Як би знав цей хлопчина, що він дуже сильно помилявся, та гріховна його природа дуже сильно повставала в момент збудження і брала над ним верх, так як духовно цей юнак був ще мертвий. Далі в 17 років – поступлення до інституту, в 23 роки – служба в армії, в 24 роки одруження на чудовій дівчині. Та залежність нікуди не ділася і, живучи в шлюбі та маючи «нормальні» як йому здавалося статеві відносини, він продовжував це робити ще два роки. Переломним моментом в цій ситуації стало знайомство його з віруючими людьми де змінилося його життя, хлопчина пізнав Христа як особистого Спасителя в 28 років, це саме відбулося і з його дружиною… Він з Божою допомогою переміг (тобто ні разу більше це не зробив) цю гріховну залежність… Та, як побачимо далі, на цьому не був кінець, бо наслідки від рукоблуддя залишилися. Вже тепер дорослий чоловік з дорослим християнським поглядом почав думати про своє життя, аналізувати та й практично переконуватися, що ніщо не зникає безслідно, але про це далі…
ЯКА РЕАКЦІЯ НА СИТУАЦІЮ, ЩО СКЛАЛАСЯ?
Щоб відповісти на запитання про реакцію на ситуацію, спробуємо ще пригадати декілька фактів. Як і до покаяння, так і після в цьому вже християнському шлюбі, були труднощі і негаразди в інтимному житті. Хочеться говорити коротко про основне, але не хочеться втратити основної думки. У чоловіка до еякуляції (Чоловіча еякуляція (лат. ejaculatio — викидання, виверження; синонім — сім'явилиття, сім'явипорскування) — складний рефлекторний акт, виділення насінної рідини із сечовивідного каналу у самців, зазвичай супроводжується оргазмом. https://uk.wikipedia.org/wiki), секс тривав приблизно 30 сек., а жінці треба було значно більше, ну хоча б на 1 хвилину. І це ще не все, бо замість своєї дружини він постійно бачив картини свого минулого і знову, як і раніше, мав в уяві не дружину, а вигадану (з мирських фільмів, чи картинок) жінку. От так «приїхали», начебто християнин, та й все вже зрозуміло про цю гріховну залежність, та «що маємо, те маємо» на емоційному (розумовому) рівні бачимо проблеми.
Яка ж реакція, бо дійсно – треба щось міняти, і чоловік, і дружина були певні в цьому. Пройшло від покаяння вже майже 5 років, подружжя по милості Божій навчилося, не зважаючи на фізіологічні наслідки, отримувати задоволення, та завжди хочеться чогось більшого, чогось справжнього, чогось повноцінного. Чоловік більше почав звертатися до Бога за допомогою, жінка теж почала більше відкриватися йому в своїх переживаннях… Бачимо в цьому сильну руку Божу… Дух Святий активно діє в нашому житті і хоче відкривати нам глибини почуттів, емоцій,справжньої насолоди. Як йому так і їй вже не хотілося вдавати, а хотілося по справжньому відчувати…
ЧОГО БАЖАЄ ЛЮДИНА, ЯКА ВІДРЕАГУВАЛА ПОДІБНИМ ЧИНОМ?
Бачимо, що з часом подружжя, довіряючи Господу, почало відкриватися один перед одним. Зовні чоловік вдавав, що переміг гріховну дію, та як виявилося, що треба ще просити в Бога перемоги і над наслідками гріха. Правильна реакція, дала правильний результат, бо чим далі, ситуація змінювалася на краще і наразі теж відбувається так. Хоч невеликими кроками, але прогрес. Чоловік і дружина зрозуміли, що Бог як Всемогутній Батько може дати значно більше, якщо просити у Нього мудрості і просити в молитві з вірою і не сумніватися, коли проходиш випробування (Як.1:5-6). Тому бачимо, що вони хотіли справжніх почуттів, справжніх відчуттів, хотіли повноти інтимної близькості, такої, яку для них задумав їх Творець.
ЩО ГОВОРИТЬ ПИСАННЯ ПРО СИТУАЦІЮ ЯКА СКЛАЛАСЯ І, ПРО ПРАВИЛЬНУ ЧИ НЕПРАВИЛЬНУ РЕАКЦІЮ НА НЕЇ?
Дуже важливо не тільки аналізувати факт який стається, але й прагнути знати погляд Писання на конкретну ситуацію. Ми вже казали неодноразово що розглянута залежність чоловіка є гріховною. Найбільш вдалою цитатою для викриття цієї гріховності є такі слова: «…бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне» (Рим.1:26). По контексту видно, що й чоловіки грішили цим же гріхом, і хоч тут говориться напряму про гомосексуалізм, та онанізм теж є заміною природного єднання.
Цей висновок можна також зробити з того, що ще в Книзі Буття, Бог задумав статеві відносини тільки між чоловіком і жінкою. Та в нашому випадку у цього чоловіка (під час рукоблуддя) не було жінки, а був тільки він і його гріховна фантазія, яку ми вже визнали гріхом ще на початку даної письмової роботи (перша цитата в епіграфі).
Також читаємо: «Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог» (Євр.13:4). Тут захисники цієї залежності мають «випасти в осад» бо мастурбація і є порочним гріхом, розпустою чи блудом – це те що Бог ненавидить… І хоч християнин перестає робити гріх тілом, та може залишити без догляду свої думки, фантазії, що скоріше приведе до інших залежностей. Як нам до цього відноситися? Так, звісно - протистояти, взяти Божу зброю, про яку Апостол Павло говорить в 6 главі Послання ло Ефесян.
Для християн, коли з минулого залишається сліди гріхів, не треба змирятися і вдавати з себе ніби все добре, а треба, визнаючи проблему, починати діяти… Бо гріх не за горами, а постійно на духовному рівні йде війна. Та й невизнання проблемної ситуації переростає в лицемір’я, самообман, далі – порнографічна залежність, пожадання в поглядах на жінок і т. д.
ЧОГО НАМ ПОТРІБНО ОЧІКУВАТИ?
Перше, хочеться сказати про нашого юнака, який потім став чоловіком і християнином. Не можна чогось хорошого очікувати від гріха і не важливо де він проявляється в розумі чи в ділах. Тобто від закритості, небажанні щось змінити, самовпевненості, егоїзму треба чекати падіння, треба чекати того, що ти сіяв, тобто гріха. Від довіри Богу, молитви до Нього, любові один до одного, правильної реакції на гріх, не гаяння часу – Божих благословень, позитивного результату, змін на краще, здійснення Божого задуму на подружнє життя.
«Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!» (1Кор.12:31). Бачимо в цих словах Дух Святий через Апостола Павла направляє, наставляє нас на постійно прогресуючий процес Божого освячення…
ЩО НАРАЗІ ПОТРІБНО РОБИТИ?
Для цього подружжя, які вже мають християнський стаж 10 років, мають дітей, мають служіння в церкві потрібно:
- дякувати в молитві Господу за Його любов до них;
- далі продовжувати духовно зростати, бо є в чому змінюватися;
- чекати благодаті Божої на подальше зцілення як фізичне так і душевних проблем;
- свідчити іншим про те як Бог міняє життя на краще;
- виховувати дітей берегтися від розпусти, казати відкрито що це гріх, щоб не було як з синами священика Ілія;
- пильнувати в молитві, бо більше молитви дає більше сили;
- написати і опублікувати оповідання зі свідоцтвами свого життя, бо гріх боїться вийти на світло;
- «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві…», (Еф.5:22). Це потрібно робити жінкам;
- «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе…», (Еф.5:25). Це потрібно робити чоловікам…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Забытые Двери - Fylhbfyjd Gfdtk Не совсем в формат сайта.История создания такова 6долго и упорно пытался пробить рубрику "Мегаполис в печатном издании,на Родине не приняли,просил случайных знакомых передать в издания их города,но ответа не поступало,пробивался через коммерческие издания ,отчего приходилось работать сутки через день,недавно послал в листудию "Белкин " с нижеследующей исповедью:
Исповедь Фореста Гампа
Повторю телефон Димы. Не знаю настолько уж он знаменит вм вашем
> ВУЗе ,сколь себя обрисовывает...89272864201.Познакомились мы так:
> работал на заводе ,сходил с ума от первой поздней любви (в
> 22!!!года),писал на станке безграмотные стихи и брал дни в счёт отпуска для поездок на историческую Родину. Услышал ,что некто Дима Першин устраивает вечер памяти
> поэта-земляка Седова. У Александра Палыча Седова трагическая
> судьба-выкормыш А Н Калашникова ,будучи актёром ,он много колесил по
> стране ,потом оказался на Родине ,спился ,опустился до ДД на базарном
> радио ,к 40 ни семьи ,ни кола ,ни двора ,накушался таблеток ,опочил ,
> горя не выдержала старуха -мать ,выносили 2 гроба .Известности поэта
> он не сыскал и после смерти ,вспоминают лишь кучка людей. Я долго
> искал сборник этого автора ,удалось купить брачок в
> типографии. Читая ,плакал :я нал уже какие эмоции порождают подобные
> строки. Потом узнаю ,Дима устраивает литобъеденение . Сходил, не
> привычный к подобному ,чувствовал себя не в своей тарелке: какие -то
> старики обсуждают стихи о УХЕ ИЗ КОТА .Дима предложил поступать в
> Литературный ,разбередив старые раны – ведь мечтал об этом с д\с . А тут у меня начались домашние
> проблемы ,больницы. За это время сей литсоюз распался. Одного старика
> муж сей пихал в местный журнал ,со мной занимался по субботам ,пихая в
> Литературный. Группу инв-ти я не получил -не было взяток ,устроиться
> со справкой на лёгкий труд -нереально ,первая любовь не и без моей помощи поступила в медучилище и вышла замуж ,а я оказался в Церкви, где один священник посулил помощь в получении образования. В это время
> он поминал Бикмуллина (мужик пахал на мебельном комбинате ,после
> смерти выяснилось, что -академик. Вроде ,его труд защитили как
> диссертацию ,а потом издали книгой под чужим именем, вроде выпивал от
> этого, а потом сердце не выдержало.)На этом вечере познакомился с
> Лёшей Куприяновым -я давно предлагал Диме пообщаться с ним, но тот
> орал, что рабочие- быдло, мордовский эпос в зачаточном
> состоянии, православные –лукавые ,а в самиздате 90х все
> графоманы ,а я –эгоист ,фаталист и интроверт. Мнение ,что написание некрологов коммерчески выгодно меня
> коробило Раз так достал, что я читаю ненужную литературу, что я
> приволок ему кипу своих книг- Золю, Бальзака и Стельмаха "Думу о
> тебе",после чего он стал их читать. А меня познакомил С
> произведениями Саши Соколова И вот Дима, обозначающий меня
> эгоистом, интровертом ,шизофреником, достоевским и прочая заявляется ,в
> Храм, выдёргивает меня во время службы из Алтаря ,обозначает
> мракобесом, упрямым мордвином ,пугает депрессией, что Церковь меня испортит, там всех пугают адом придирается к
> обуви. потом заявляется через 3дня с думой, что мне надо в
> семинарию. Потом в день когда мне надо было уже быть в Литературном
> через общую знакомую интересовался моей судьбой .НО то что он
> отправил оказалось не добирающем положенного объёма, а он любил в моих
> строках выдёргивать любые зачатки духовного. Я заработал, послал то что сам
> хочу и как хочу -и прошёл...Тут умер священник ,отчего я не поехал в Москву после вызова из Литературного. У гроба его мы встретились с Димой , тогда ещё с косичкой. Я не поехал и после второго вызова –всё надеялся, не смотря на отсутствие возможностей ,сперва чего –то достичь. Потом мы не виделись. я полностью был в
> ауре православия -и то было самым лучшим временем моей жизни. Видел
> его редко и случайно, знал что в музыкалке ставит голос, раскручивает
> свою группу .У мызшколы советовал о снятии полдома у старухе в Пензе и устроиться педагогом ,а ещё искренне радовался,что я не испорчен Церковью .А я уже побывал в Монастыре,где не получил благословения на творчество,пытался уйти из Церкви и написал психологическую работу (www.serbin1.narod.ru ),кою, не смотря на заверения препода никуда до сих пор не пристроил, ибо это считается неугодным Богу. Раз пересёкся с ним на квартире его мамы, где он жил
> после нового развода ,он вспоминал мою обувь, из-за которой на меня не
> посмотрят девушки. Знал бы как смотрели когда в дедовых обносках
> ходил до 20 лет...Дима продолжал ставить театральные зрелища ,на которые я не ходил, т. к. чувствую себя в подобной атмосфере не в своей тарелке. А потом окончательно ушёл из Церкви ,т .к. там пытались склонить на свою сторону ,а я не хотел отрекаться от творчества. Дальше я болтался по городу. Тут предложили это место
> корреспондента , хотелось заявит о нём ,встретились Он позвонил в
> редакцию и наорал в трубку .Рассказывал о первых шагах в инете, звал
> с собой. Написанную статью он привычно потерял, написал новую .Многим
> людям рекомендовал его, да весь литгород тащил за свой счёт в сеть .Но
> у Димы ежедневно меняется мнение .Он ничего не помнит -2жена как -то
> его стабилизировала ,а сейчас некому. Ходил я каждый день в этот
> салон и рассказывал адресатам, какие проблемы не позволяют переслать
> Диме свои вирши .А б\п он и не будет. Он восстанавливал литклуб
> ,скачивал материалы ,находил идеи -он терял и забывал Пошёл потом на
> мойку .Надеясь, что пробью рубрики о таких Димах в молодёжках и буду получать гонорары
,да их порадую ,Дим этих.. После Церкви я ,вообще, долго болтался по низко оплачиваемым работёнкам ,на которые не каждый и пойдёт. Иногда я не мог даже содержать майл , не раз закрывал ящик и пользовался обычной почтой. Зряплата когда не дотягивала и до 1- 2 тысяч рублей, сшибал в Церкви, но тупо тратился на сеть ,пытаясь выйти на диаспору афророссиян и самиздатчиков 90х,что разбегались от меня как от бабайки дети. Нередко меня убеждали, что мои попытки чего –то достичь нереальны ,а я продолжал идти вперёд. Так однажды я узнал о Иноке Всеволоде и долго надеялся, что он поможет пробиться в творчестве ,что ,конечно же ,не кормит ,а разоряет, особенно когда комп недоступнее летающей тарелки. Зашивался ,звонил ему чуть не каждый день, просил передать фото
> для оформления наборщикам, не пришёл ,в салоне подготовил папку, где
> разжевал куда и что ,не пришёл .»З.Двери» вышли на Кружевах
> -предъявил ,что ничего не показывал Потом издал уже без оформления в
> Крае Городов, отнёс его маме экз ,он его потерял. После мойки оказался в Пту,выходило меньше поди даже500 в месяц .В это время переписывался с одной девчонкой ,долго и подробно. И даже пригласил в Дивеево. Но она видела это смешным и глупым, обозначала меня наивным, эгоистом, говорила ,что использую людей и что она – не цветочек аленький и согласна пойти официанткой в ночной клуб, чтоб быть честнее. Но она ,не подозревая, вернула меня в Храм, откуда я ушёл и как прихожанин. Потом, ковыряясь в церковной грядке ,я встречу девушку, что из- за проблем с трудоустройством долго отирается при Храме за паёк. Мне она западёт душевными качествами .Однажды мы долго будем стоять в подъезде, она будет рассказывать скольких ухожёров отшила ,т. к. мечтает стать монахиней, и лишь тогда я пойму насколько смешно и глупо выглядел в переписке ,которую прекратил, кстати, пытаясь в очередной раз вернуться в духовное русло. Потом стал видеть его, Диму,
> в Храме ,где он говорил ,что...в следующей жизни будет монахом. Появление его, почти лысого, спустя года три, для меня было неожиданностью. Я попросил его сканировать фото свои для Белкина, он как всегда пообещал ,потом забыл и не захотел оформлять мой текст. Так что – на прямую к нему .Просил
> оформление послать Вам, проигнорировал ,в воскресение поцапались ,а в
> понедельник подобрал меня к себе поговорить. Учил жизни ,не давал договорить ,привычно не мог выслушать ,а я был, не смотря на хроническую трезвенность ,впервые и, надеюсь , в последний раз выпимши и мне было херово –одна девчонка брала для своего сайта мои рукописи ,а теперь из не найду
> и сватал какую-то пухленькую массажистку, а у меня ,стоит увидеть на ульце ту первую любовь по –прежнему предательски ёкает сердечко ,да и согласен остаться один или привезти с отцовой деревни девчонку из неблагополучной семьи, лишь бы за писанину не стучала сковородкой по башке. Журил что я никогда не буду классиком и сам не знаю чего хочу ,что не пишу в местную
> прессу ,где за месяц дают 700 рублей. Но это не мой уровень ,и я вырос из этих штанов
