Если боль моя в моей груди
Закричит как раненная птица,
Не сумею ближнего найти
Чтобы с ним всецело поделиться.
Наклонюсь надломленной лозой,
Боль свою в груди сожму руками,
Чтоб потом ее перед Тобой
Выплеснуть омытую слезами.
Тишина неслышно подойдет
Посланная милостью Твоею.
И любовь Твоя меня поймет
почему и чем сейчас болею.
Почему скорбит моя душа,
Почему ищу уединения,
Почему я далеко ушла,
От моей частицы вдохновенья.
Ты поймешь, лишь Ты один поймешь,
Ты мой Бог, надежда, правда, сила.
Ты лозу надломленной найдешь,
Укрепишь, чтоб жизнь она хранила.
Укрепи меня. О! Мой Иисус!
Силы дай служить Тебе как прежде,
День и ночь, я ночь и день молюсь,
С верой в пламенеющей надежде.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пусть нам светит Солнышко - детск. - Вячеслав Переверзев Стих для детей.
Есть ноты (муз. Лариса Артюшенко) и образцы исполнения
***
Сонечко дня кожного сходить на землі.
Хор пташок на гілочках, нам співа пісні.
Вітерець із лісом їх прошелестить.
Словом таємничим - не забуть тих слів...
Хай нам світить сонечко і тепло дає,
І також вологою дощик поліє.
Щоб були солодкими від тепла плоди,
Серцем своїм вдячними були я і ти.
Над квітками пізніми джміль летить співа,
І беззвучно крильцями метелик маха.
Прохолодно ранками. День коротшим став.
Лист осінній жовтенький з гілочки упав.
Хай нам світить сонечко і тепло дає.
Серденько не втомиться хай співати все.
За колосся спілії, осені плоди
Вдячними тут Богові будем я і ти.
Врожаї, по осені, зберуть про запас.
Є у Жнив ще здавна відміряний час.
Навесні і влітку працював як ти,
День ось жнив покаже на твої плоди.
Хай на небі сонечко світить промінь шле,
А земля рясні нам плоди дає.
Щоби не намарними були всі труди,
Богові лиш вдячними будьмо я і ти.
Стих
Вячеслав Переверзев
Перевод на укр.
Лариса Шпак
Проза : Копійки - Мучинский Николай Може хтось з читачів подумає, що тут не реальні ціни і т. д., тож нагадую - цій історії більше ніж пять років. Це також одне із моїх старих оповідань. Таких в мене залишилось не так вже й багато, та зараз не завжди пишеться, тож поміщаю давні.
